Лоран Гунель

День, що навчив мене жити

vanikoo vankohat Zitat gemachtvor 10 Monaten
Ніколи не треба залишатись із тим, хто завдає нам болю. Піти — це найрозумніше рішення.
Елизаветаhat Zitat gemachtvor 10 Monaten
Коли ти себе не знаєш, тоді нашим життям керують наші ілюзії.

Джонатан скерував погляд на неї.

— Наші ілюзії?

— Так, ми всі маємо ілюзії щодо життя, які скеровують нас у тому чи тому напрямку. В глибині нашого єства свідомість знає, що йдеться не про реальність і що ми на хибному шляху. І, не прислухаючись до свого серця, ми дозволяємо ілюзіям морочити нам голову і позбавити нас справжньої свободи. Так можна стати рабом своїх ілюзій…
Pavlo Melnichenkohat Zitat gemachtvor 3 Monaten
Життя надто коротке, щоб нарікати з приводу наших розчарувань, він знав це краще за інших.
Микола Мартинівhat Zitat gemachtvor 7 Monaten
з усіх щоденних битв оця боротьба з численними бажаннями, які впродовж дня у нас виникають, не є найскладнішою?
Аня Зимаhat Zitat gemachtvor 7 Monaten
Більшість людей вважають себе зобов’язаними робити те, що завжди робили, навіть якщо це не сприяє їхньому розквіту. Вони забороняють собі прислухатися до своїх глибоких прагнень, бо переконані, що це нікуди їх не приведе. Тоді як насправді все зовсім навпаки. Наші глибокі прагнення, а не поверхові, навіяні суспільством бажання, є слідами, по яких ми маємо просуватися по шляху нашого покликання.
Svitlana Bartkohat Zitat gemachtletztes Jahr
Якби кожен з нас усвідомлював величезну цінність себе самого, змін зазнав би весь світ.

Але ми живемо у світі, де людям рідко коли кажуть те, що про них думають. Люди дуже соромляться це висловлювати і врешті-решт стають дуже стриманими: кожен таємно береже в собі позитивні оцінки, як насінини, які висушуються в кишені замість того, щоб бути посіяними або розвіяними за вітром у землю та в дощ.

Можливо, в цьому й ховається причина того, що люди не звикли отримувати такі послання, так складно відверто сказати приємну річ комусь і не наштовхнутися на неправильне розуміння або на підозру в нещирих намірах. І якщо завдяки якомусь нечуваному шансу вашу щирість не поставили під сумнів, то в пориві скромності, яка приховує сум’яття від отримання такого незвичного дарунка, ця особа частенько намагатиметься всіма засобами мінімізувати позитивну якість, яку ви йому приписали.
IrenaWhohat Zitat gemachtletztes Jahr
Отже, він ділився нестримним сміхом з невеликою групою вірних відвідувачів сайту. Оскільки суспільство організовано придурками й для придурків, казав він собі, над ним краще сміятися, ніж горювати й заробити собі виразку.
b9676071658hat Zitat gemachtvor 3 Tagen
– Існування морфічного поля пояснило б також, чому люди здатні відчувати на собі чийсь погляд, тоді як у них зав’язані очі й вони повернені до тієї особи спиною.
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 5 Tagen
рештою, коли ми їмо, саме життя живиться життям. У кінцевому підсумку, життя містить життя у своєму єстві.
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 5 Tagen
і, але… якщо ми поставимо себе на драбині історії людства, то те, що ми живемо в мирній країні, вільно пересуваємося, їмо те, що заманеться, обираючи отак просто, клацнувши пальцями, — є чимось винятковим! Це здається нам банальним, але це неймовірна розкіш!
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 6 Tagen
актерії, які живуть у твоєму кишківнику, відповідальні за належне дозування в тобі серотоніну. Без них тобі його бракувало б.
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 9 Tagen
Під час ходьби рухаєшся повільніше. Культура миттєвого поширення й ультрашвидкої реакції, в якій ми перебуваємо, зумовлює те, що ми більше ніде не є присутніми. Йдучи, людина поринає в час природи, всесвіту, космосу. Час життя. І відновлює контакт сама з собою.
Христина Сохаhat Zitat gemachtvor 10 Tagen
у світі можливо геть усе, і межі собі виставляємо лише ми самі.
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 13 Tagen
Джонатан довго зітхає. Як можна бути щасливим, коли у світі все так погано? Як знайти в собі сили вийти з цього, коли зло заполонює Землю? Боротьба марна, казала тітонька Марджі.
Голос старого чоловіка спокійний, врівноважений. Попри серйозність висловленого, не помітно жодної ворожості, жодної ненависті.
«Коли ви зріжете останнє дерево, — казав він, — коли зловите останню рибину, тоді збагнете, що гроші не можна з’їсти».
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 13 Tagen
Він дивився на океан, сподіваючись прогнати крихту тривоги, яка знову повернулася. Він не хотів впасти в депресію, у той летаргійний стан, з якого виходиш ціною надлюдських зусиль, немов комашка, яка потрапила в бокал, його стінки настільки гладенькі, що будь-яка спроба втекти завершується невмолимим сповзанням на дно.
Шукай усередині.
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 13 Tagen
— Можливо, але тут, у цьому випадку... «прислухайся до свого серця» нічого особливого не означає, визнай це.
— Не обманюй себе: рішення за серцем. У нашому суспільстві так настійливо вкладали у свідомість думку, що все відбувається в голові, що ми відділили себе від решти тіла. Визнається цінність одного лише мозку, і все це тому, що там є нейрони. Це смішно! Хоч би тому, що нейрони є також і в серці, але ніхто про це не говорить. У кишківнику, між іншим, також…
— Жартуєш?
— Близько сорока тисяч нейронів у серці і п’ятсот мільйонів у кишківнику. Кожен з цих органів має незалежну й добре розвинену нервову систему.
— Отакої!
— Гарні рішення йдуть від серця або нутрощів. Не від голови. Між іншим, у древньому Єгипті це дуже добре розуміли.
— О… археолог таки недалеко втік від біолога…
— Перед тим як муміфікувати фараона, єгиптяни виймали всі внутрішні органи. І залишали тільки ті, що були важливими, ретельно зберігаючи їх у розкішних вазах, які призначалися для захоронення разом із мумією. Конкретніше, це серце і кишківник.
На мить замовкла і додала:
— А мозок викидали на смітник.
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 13 Tagen
Більшість людей вважають себе зобов’язаними робити те, що завжди робили, навіть якщо це не сприяє їхньому розквіту. Вони забороняють собі прислухатися до своїх глибоких прагнень, бо переконані, що це нікуди їх не приведе. Тоді як насправді все зовсім навпаки. Наші глибокі прагнення, а не поверхові, навіяні суспільством бажання, є слідами, по яких ми маємо просуватися по шляху нашого покликання.
— Слідами?
— Так. Так наша душа подає нам знак через свої прагнення, щоб вивести на наш шлях. Це приглушений поклик долі…
Вона кілька разів ковтнула кави й повела далі:
— Наш шлях розкривається перед нами, коли зникають ілюзії, через які ми помилково обираємо напрямок, і коли пробуджується наша свідомість. І знаєш, що є бентежним у житті: те, що з нами стається позитивного чи негативного, в радості чи в горі, таємно служить єдиній меті: розбудити нашу свідомість, адже лише тоді ми вповні стаємо самими собою.
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 13 Tagen
Я ж не сказала, що йдеться обов’язково про якісь грандіозні покликання. Може йтися про щось зовсім непримітне, знаєш, інколи справді важливими у світі бувають речі, напозір зовсім незначні. Є тенденція, що плин історії визначають великі лідери. Насправді, це не зовсім так. Кожен своїми діями, словами, станом душі й емоціями впливає на своє оточення, і це поширюється, немов хвилі на поверхні води. Обов’язково. Ніщо не буває нейтральним. Зрештою, кожен з нас має відгук у світі. І коли ми знаходимо своє покликання, у нас з’являється роль, яку маємо грати, яка є корисною людству, живим істотам, всесвіту.
— Роль, яку маємо грати…
— Саме для цього кожен з нас має притаманні йому таланти, навіть якщо для більшості людей ці таланти зостаються схованими глибоко в них і лише чекають нагоди, щоб виринути і щоб їх плекали. До речі, розкриття талантів — це також засіб для розуміння свого покликання.
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 13 Tagen
— Повір мені, боротьба марна, і, як казав Лао Цзи дві з половиною тисячі років тому, краще запалити свою свічечку, ніж проклинати пітьму.
— Запалити свою свічечку, — повторив Джонатан із сумнівом, блукаючи поглядом за вікном.
Andrii Pastushenkohat Zitat gemachtvor 13 Tagen
— Лімбічний мозок, завдяки якому ми відчуваємо емоції як свої, так і інших, і який дає нам змогу розвивати свої властивості спілкування. Він виник з появою перших ссавців, вони мали дбати про своїх малят, які були нездатними вижити без відданості дорослих. І, нарешті, неокортекс, осідок того, що можна назвати ментальним: логічне мислення, здатність концептуалізувати тощо.
fb2epub
Ziehen Sie Ihre Dateien herüber (nicht mehr als fünf auf einmal)