12 правил життя. Як побороти хаос

Якщо страждаєте ви чи хтось із ваших близьких, це сумно. Але, на жаль, у цьому немає нічого особливого.

Він хотів зрозуміти, як так вийшло, що люди готові пожертвувати всім заради збереження своєї «ідентичності», хай би чим це було.

А ще ми годинами обговорювали менш серйозну проблему (точніше, більш рідкісну) — людський потяг творити зло заради зла, той захват із яким дехто знищує інших. Це добре описав англійський поет XVII століття Джон Мілтон у своєму творі «Втрачений рай».

Ці картини створювали у гостей перше враження про те, наскільки Джордана турбує людська здатність творити зло в ім’я добра та обманювати себе.

Картини на тему радянської революції висіли на кожній стіні, на стелі та навіть у туалеті. Але не через те, що Джордан мав якісь тоталітарні погляди. Він просто не хотів забувати, що колись мільйони людей убивали заради якоїсь утопії.

Здавалося, що цей ковбой-психолог цікавився лише тими речами, які могли комусь допомогти.

Було очевидно, що для нього міркування над якоюсь проблемою — це діалогічний процес.

Напади правди не псували атмосфери в компанії. Вони робили її ще приємнішою. Поруч із такими вихідцями зі Східної Європи, як Семберг і Бекієрс, ми завжди знали, чого очікувати, і від цього було якось спокійно.

Ця історія свідчить ще про дещо: залишені керуватися власними сумнівними судженнями, ми швидко починаємо прагнути надто мало і цінувати щось нижче за нас.

Та історія про золотого тільця нагадує, що без правил ми швидко стаємо рабами своїх пристрастей, а в цьому теж немає ніякої свободи.