Інферно

«Коли запливаєш до темного тунелю й проходиш точку неповернення, тобто не маєш достатньо повітря, щоб повернутися назад тим самим курсом, залишається єдиний вибір: плисти вперед у невідомість… і молитися, що там знайдеш вихід»

Ти живий, допоки звучить твоє ім’я

Найбільш моторошні місця в пеклі приберігаються для тих, хто залишається байдужим у час моральної кризи.

1. Ніколи не давай обіцянок, які не зможеш виконати.

2. Ніколи не бреши клієнту.

Ніколи.

Мій дарунок — це майбуття.

Мій дарунок — порятунок.

Мій дарунок — пекло.

якби мати більше часу… але час — це єдина річ, яку не здатні здобути навіть мої чималі статки.

Так було завжди. За смертю йде народження нового життя.

Після того як на нього було скоєно замах, професор Роберт Ленґдон втратив пам’ять. «Шукайте і знайдете» — ці рядки з безсмертної поеми Данте лунають у його голові. Вони, безумовно, ключ до таємниці… але до якої?
УДК 821.111(73)

Яка невдячна країна!

Інферно (пекло) — це підземний світ в епічній поемі Данте Аліґ’єрі, де пекло змальовується у вигляді ретельно структурованого царства, заселеного істотами, відомими як «привиди» — безтілесні душі, застряглі між життям і смертю.