Повернення

Є щось зворушливе в жіночій потилиці, щось дитяче, і, мабуть, ніколи не можна на жінку всерйоз розізлитися. Товстухи з жирними потилицями, звичайно, не враховуються.

Кому не щастить, той може зламати палець, колупаючись у носі

Героїзм починається там, де розум не дає собі ради: коли життя більше не цінуєш надто високо. Героїзм тримається на безглуздості, сп’янінні, на ризиках — запам’ятайте це. Але не на роздумах. Роздуми — це ваша стихія. «Чому? Навіщо? Для чого?» Хто ставить такі запитання, той нічого не знає про героїзм.

— Те, що сьогодні, можливо, звучить дико: добро й любов. У цьому теж є свій героїзм

емає у людській мові слів, які були б варті того, аби прозвучати в цьому напівпорожньому дворі казарми, де мовчки стоять поріділі ряди уцілілих солдатів, згадують полеглих товаришів і мерзнуть у своїх подертих і стоптаних чоботях.

іч, як чарівний експрес, м’яко мчить нас на батьківщину: скоро ми будемо вдома.

іч, як чарівний експрес, м’яко мчить нас на батьківщину: скоро ми будемо вдома.

Вечір завжди прикрашає дійсність.

Можливо, війни трапляються знову та знову лише тому, що одні ніколи не можуть до кінця відчути страждання інших.

Ми відмахуємося від безглуздої думки, але чи то втрачені тут роки, чи товариші, які тут полягли, чи незліченні страждання, якими вкрита ця земля, — однак у наших кістках тепер навіки оселилася туга, від якої хочеться вити.
Ми вирушаємо в дорогу.