Книга «І вітер розвіє печалі» є історичним фентезі і присвячена батькам Валентина Феліксовича Ясенецького-Войно (Святого Луки). Святитель писав з теплотою, вдячністю та повагою про своїх батьків, Фелікса Станіславовича та Марію Дмитрівну. Він вважав, що свою релігійність успадкував, скоріше, від батька-католика. Матір Святителя була глибоко віруючою православною жінкою та залишила глибокий слід в його душі. Під час написання книги прийшлося ознайомитися з багатьма першоджерелами, порівнювати факти, вишиковувати їх в хронологічній послідовності, думати, що спонукало героїв чинити так чи інакше. Те, що в деяких статтях було неясним для авторів чи визивало осуд, для мене стало цілком логічним та благочестивим. В першій книзі під назвою «Тільки обійми мене» розповідається про зустріч молодого провізора Фелікса з дев’ятнадцятирічною Марією, про зародження їх почуттів, про перші радощі та прикрощі, що чекали на молоду сім’ю. В першій книзі дії відбуваються в місті Перекопі.
