uk
Карлос Руис Сафон

Володар Туману

Benachrichtigen, wenn das Buch hinzugefügt wird
Um dieses Buch zu lesen laden Sie eine EPUB- oder FB2-Datei zu Bookmate hoch. Wie lade ich ein Buch hoch?
Родина тринадцятирічного Макса переїздить до тихого прибережного містечка. Та з першого ж дня хлопець відчуває щось дивне. Ці старовинні будівлі та химерні вулички наче живі. І ці скульптури — здалося, чи вони ворушаться? Стрілки годинників тут інколи починають рухатися у зворотному напрямку, а під час буревію з морського дна підіймаються затонулі кораблі. Загадкою оповита історія колишнього господаря будинку, де оселилася родина Макса. Та ось дивний доглядач маяка розповідає легенду про безжалісного й могутнього Володаря Туману, який століттями панував у цих краях. А тепер він повернувся, щоб зібрати борги минулого…
Dieses Buch ist zurzeit nicht verfügbar
142 Druckseiten
Haben Sie es bereits gelesen? Was halten sie davon?
👍👎

Ersteindruck

  • b9870393820hat einen Ersteindruck geteiltvor 3 Jahren
    👍Lesenswert
    💧Schnulzig

  • global metalhat einen Ersteindruck geteiltvor 3 Jahren
    👍Lesenswert

  • whiteangel7807hat einen Ersteindruck geteiltvor 3 Jahren
    👍Lesenswert

Zitate

  • Валерия Смоляковаhat Zitat gemachtvor 2 Jahren
    — Це дивно, але вві сні він був якимось іншим, — проказала Алісія.

    — Іншим? — перепитав Макс. — Тобто як це?
  • Валерия Смоляковаhat Zitat gemachtvor 2 Jahren
    — Пообіцяй, що нікому не розповіси того, що я зараз тобі скажу.

    Макс згодився.

    — Обіцяю. А про що йдеться?

    — Про блазня. Того, що на плівці, — мовила Алісія. — Я його вже бачила. Вві сні.

    — Коли? — запитав Макс, відчуваючи, як закалатало в нього серце.

    — Вночі напередодні нашого приїзду сюди, — відповіла сестра.
  • Валерия Смоляковаhat Zitat gemachtvor 2 Jahren
    Він не був блазнем. Не знаю, — сестра стенула плечима, мовби не хотіла надавати цьому великої ваги, але тремтячий голос виказував протилежне. — Гадаєш, це щось значить?

    — Ні, — збрехав Макс, — мабуть, ні.
fb2epub
Ziehen Sie Ihre Dateien herüber (nicht mehr als fünf auf einmal)