Злет і падіння Третього Райху. Історія нацистської Німеччини

Жоден клас, група чи партія Німеччини не можуть уникнути своєї частки відповідальності за те, що кинули демократичну Республіку і дозволили Адольфу Гітлеру прийти до влади. Головною помилкою німців, які були проти нацизму, стала їх нездатність об’єднатися проти нього.

він захопив радіостанцію і виступив зі зверненням до норвежців, у якому проголосив себе главою нового уряду та наказав негайно припинити опір. Хоча Бравер ще цього не усвідомив, а Берлін — так ніколи й не збагнув, цей акт зради прирік на невдачу всі зусилля німців схилити Норвегію до капітуляції. Хай як дивно, але хоч це й був момент національного сорому для норвезького народу, зрада Квіслінґа спонукала його до спротиву, якому судилося стати грізним і героїчним

Як свідчення на Нюрнберзькому процесі був представлений щоденник Франка із 42 зшитків, у якому він записував усе про своє життя та свої робочі звитяги721. Це був один з найбільш моторошних документів, що виринув з нацистського мороку,

передана Німеччині у вигляді офіційного урядового меморандуму. Польське звернення і промова Бека являли собою поважну, примирливу, але водночас пряму відповідь.

Цілком зрозуміло [йшлося в ній], що переговори, у яких одна держава формулює вимоги, а інша мусить приймати ці вимоги без змін, — не є пере­говорами

Головною помилкою німців, які були проти нацизму, стала їх нездатність об’єднатися проти нього

Головнокомандувач Сухопутних військ фельдмаршал фон Браухіч та обдарований начальник Генерального штабу генерал Гальдер, очевидно, згадували про це рішення з великою гіркотою і також із кращим, ніж під час його прийняття, розумінням усіх наслідків, коли в Радянському Союзі за три-чотири тижні до того часу, як вони розраховували здобути остаточну перемогу, вдарили морози і їх засипало глибокими снігами

Через два роки, коли німецькі війська вторглися до Радянського Союзу, порушивши угоду, Сталін і далі обстоюватиме цю огидну домовленість з Гітлером, укладену за спинами англо-французької військової делегації, яка прибула на переговори до Москви. «Ми забезпечили нашій країні мир ще на півтора року, — вихвалявся він під час радіозвернення до радянського народу 3 липня 1941 р., — а також мали можливість підготувати війська до оборони, якщо фашистська Німеччина наважиться напасти на нашу країну, всупереч угоді. Це було явним здобутком для нашої країни і втратою для фашистської Німеччини».
Чи справді так? Над цим питанням дотепер точаться суперечки. Було очевидним, що ця брудна, таємна угода дала Сталіну перепочинок («передышку»), таку ж, як 1807 р. у Тильзиті отримав від Наполеона Александр І, а 1917 р. у Брест-Литовську отримав Ленін від німців. За короткий час Радянський Союз також отримав кращі оборонні позиції проти Німеччини, що виходили за межі кордонів СРСР, включно з базами в балтійських державах і Фінляндії (які вони отримали за рахунок поляків, латвійців, естонців і фінів). А найважливіше, як пізніше підкреслювала радянська історія дипломатії, угода переконала Кремль у тому, що в разі пізнішого нападу Німеччини на СРСР, західні держави вже будуть безповоротно зобов’язані воювати проти Третього Райху, і Радянський Союз не опиниться сам на сам з Німеччиною, чого боявся Сталін упродовж усього літа 1939 р.

Згідно із судовим записом, у якийсь момент Ґерінґ заволав на болгарина: «Геть звідси, негіднику!».

Це була «Пісня Горста Весселя», яка невдовзі стала офіційною піснею нацистської партії, а пізніше — другим офіційним гімном (після «Deutschland ueber Alles») Третього Райху.

Альфред Розенберґ, при тому, що мав славу «інтелектуального лідера» нацистської партії та її справжнього «філософа», був людиною середніх розумових здібностей