Володимир Єрмоленко

Кожен автор щось робить із того, що інші зробили з нього, що історія та географія зробили з нього, що близькі та рідні зробили з нього, і акт творчості є дивною сумішшю вдячності цим іншим і повстання проти них. У цьому конфлікті вся драма, у цій напрузі чути голоси, теми та контртеми; це плюс і мінус, між якими йде струм життя, і щойно один із полюсів згасне, то згасне й другий — і тиша западе, мертва тиша.

Світ Джакомо радісний, але сновидний; соняч­ний, але ілюзорний. В його лібертинстві забагато світ­ла. Його оргії надто аполонічні.

На березі тобі завжди здається, що життя можна зупинити. Що зі швидкістю можна вступити в змову, що світ і турботи можна поставити на паузу.
Коли ти дивишся на море, це означає тільки одне: ти не дивишся на свої турботи, ти став спиною до своєї історії.