Габриэль Зевин

Мені не вистачить слів, аби висловити все те, що я відчувала під час читання й після. Ця книга – саме те, що я шукала впродовж усіх років мого читання, і вона потрапила до моїх рук саме в той час, коли була потрібна. Постійні паралелі між ігровим світом і реальним змусили мене замислитись багато над чим. І мені стовідсотково знадобиться час, аби опрацювати весь сюжет в голові.

Я понурилась у цю історію з голови до п'ят, сідала читати вдень і не помічала як вже настала ніч. Ніщо не могло витягнути мене з цього світу, навіть відклавши книжку я все ще думала про головних героїв, і мене тянуло продовжити далі.

Також декілька моментів, які мене зачіпили:
– Цікавий, незвичайний й пізнавальний сюжет (а якщо хтось ігроман, то ще й ностальгічний)
– Кількість сторінок: їх багато, але кожна того варта, бо ми поглинаємось у деталі історії, персонажів
– Чудово прописані герої, їх емоції. В якийсь момент ти дійсно починаєш за них турбуватись. Так, вони не ідеальні, але мені здається в цьому і є увесь сенс. Це надає історії реальності, і вчить нас не робити їхніх помилок.
– НЕЙМОВІРНО прописані глави, особливо VII та IX частини це...це...немає слів... Мені дуже імпонує такий стиль написання.
– Книга визиває емоції, я неодноразово відкладала її і дивилась у стіну з таким обличчям 😦, а для мене це найголовніше: коли історія проходить крізь тебе і ти відчуваєш щось всередині від написаного.

І ще багато чого, що не вмістити в один відгук. Це просто треба читати. Неймовірно. Тепер це моя найулюбленіша книга